Безліч цікавих і важливих подій, що мають безпосереднє відношення до книжності, відбувається не тільки у видавництвах і книжкових магазинах, але в комп’ютерах і судових залах, на банківських рахунках і інтернет-серверах, в додатках і рядках коду. У новому випуску рубрики «Книги, гроші, вісім бітів» Володимир Харитонов висвітлює найважливіші новини книжкової індустрії про фінанси, продажу та електронних книгах за початок весни.

Піар навколо формату

Найсмішніша новину березня — черговий гучний анонс fb3, “нового формату електронних книг компанії “Літрес””. Формату fb2 і правда вже багато років. Він був розроблений в незапам’ятні часи, коли електронні книги читали в звичайному txt, rtf і навіть у форматі Word. Можете виділити напівжирним текст у форматі txt? А добитися того, щоб rtf не збивався в кодуваннях? Бажання читати саме книги — хоч і електронні — у користувачів наладоних гаджетів (старі гіки зазвичай з ностальгією згадують сіренькі Palm) вже було, а нормального формату c обкладинкою, виразної структурою і повноцінним форматуванням не було. Epub ще не з’явився. І Дмитро Грибів, нині технічний директор «Літрес», в 2004 році розробив на основі універсальної мови розмітки XML формат fb2. Простий і ефективний: для відображення нескладних оповідних текстів, які не потребують витонченого дизайну. Epub з’явився тільки в 2007 році, так що можна було навіть пишатися — в Росії до того часу вже був свій (уявіть собі це слово, виділене червоним жирним курсивом) формат електронних книг. Він же став і базовим форматом для «Літрес», швидко опинилися найбільшим (простіше кажучи — єдиним) агрегатором електронних книг в країні. Саме з файлів fb2 компанія генерує всі інші формати, в яких продає книги.

Останній раз fb2 оновлювався в 2008 році. Кілька років тому Грибів заявив, що скоро вийде нова версія формату, і — вуаля! Тепер книги в fb3 доступні для скачування в магазині «Літрес». Правда, їх майже нічим читати. Підтримка «Літрес» підказала дві програми, які можуть відкрити fb3 в Windows. Мені самому вдалося знайти одну-єдину програму для Android. Втім, розробників fb3 відсутність інфраструктури, здається, зовсім не хвилює. З їх точки зору, це переважно внутрішній технічний формат, необхідний «Літрес» для генерації інших форматів. Але, очевидно, компанії потрібно буде якось привернути на свою сторону видавців. А видавці за ці роки вже навчилися робити електронні книги у форматі, для якого є десятки програм, що розуміють всі букридери і приймають для дистрибуції всі агрегатори і магазини електронних книг у світі. Навіть Amazon, у якої є власний формат mobi, використовує його. Та що там Amazon — цей формат став основним у великих корпораціях (типу IBM) і офіційному документообіг Євросоюзу. І це epub, а не fb2. Так що читачам можна розслабитися (навряд чи вони зіткнуться з новим форматом), а російським видавцям залишається поспівчувати — проблеми внутрішнього виробництва одного, але найбільшого магазину можуть стати їх власними.

Epub4 і Web Publication

Поки «Літрес» піарить новий формат, індустріальна асоціація International Digital Publishing передала долю формату epub міжнародної організації розробників інтернет-стандартів Web Consortium, яку очолює творець Всесвітньої павутини Тім Бернерс-Лі. Там почали активно обговорювати перспективи формату і, по суті, цифрового книговидання. Судячи з доповідей, представлених на минулому на початку березня конференції, дискусії, що розгорнулася в робочій групі Web Consortium, представники ключових компаній IT-галузі і книжкової індустрії згодні, що майбутнє книг в мережі — за ідеєю веб-публікації. Web Publication — це той же веб-сайт, призначений тільки для фінального структурованого подання контенту, з путівником за ним та додатковою інформацією про публікації. Погодьтеся, це непогане визначення книги як такої. Нинішній epub3 більш-менш відповідає цій концепції, а наступний epub4, мабуть, вже стане форматом WP або його різновидом. Веб-публікацію можна буде відкрити в будь-якому браузері, так що читачі зможуть обійтися без спеціальних програм. Так що майбутнє електронних книг безумовно є.

Електронні книги знову помирають

Втім, почався сезон звітів книжкової індустрії, з яких, якщо вірити заголовкам — слід, що папір перемагає цифру. «Продажі електронних книг продовжують падати, оскільки молоде покоління віддає перевагу друковані книги», — повідомляє The Guardian. Все так: книжкова індустрія Великобританії на підйомі. За минулий рік там продано на 2% більше книг і зароблено на 6% більше, ніж у 2015-м. При цьому продажі друкованих книг зросли на 7%, а електронних — знизилися на 4%. От тільки відсотки ці різні: в 2015 році електронні книги займали 26% англійського ринку, в минулому — 25%. Правда, ціни на електронні книги підвищилися — дивно було б очікувати пожвавлення продажів при підвищенні цін. Автор статті The Guardian мимохідь зауважує, що 50% всієї художньої літератури у Великобританії продається в електронному вигляді. В цьому відношенні у США фора, де близько 2/3 всього худлита для дорослих пішло в цифру. А що пішло в цифру, тому повернеться тільки з підвищенням цін чим, власне, великі видавництва і зайняті, поки продажі книг ростуть.

В Європі другий рік зростають продажі

У книжковій індустрії в Європі і правда все непогано. Не так добре, як в 2007 році, коли видавництва Євросоюзу і околиць заробили 24,5 млрд євро, але нижній поріг (22 млрд), здається, пройшли в 2014-м. Оцінка видавничої виручки в 2016 році, вироблена Федерацією європейських видавців, — 22,5 млрд. За останні пару років не тільки підросла виручка, але і майже припинилися кризові скорочення працівників видавництв (у книжковій галузі в Європі зайняті 150 тисяч осіб), а кількість самих видавництв зросла (близько 30 тисяч). Примітно, що зростання індустрії Федерація видавців пов’язує в тому числі із зростанням продажів електронних книг. У різних європейських країнах все відбувається по-різному, але в цілому електронні книги у Європі займають 6-7% ринку, і ця ніша продовжує розширюватися. Падають, до речі, середні тиражі друкованих книг. Росія в цьому відношенні цілком європейська країна. Подекуди навіть гірше: у Франції, наприклад, середній тираж в 2010-2015 роках скоротився майже на 70%, у Росії — на 30%. Хоча навіть зараз тираж французької книги майже в два рази більше російської. Європейські експерти пов’язують скорочення тиражів з істотним збільшенням асортименту, розвитком друку на вимогу та більш ефективної логістикою. Остання, в свою чергу, призводить до зменшення кількості книгарень і зростання продажів через інтернет — але тільки в деяких розвинених країнах на кшталт Великобританії. В цілому ж кількість книжкових в Європі знову почала збільшуватися. У звіті Федерації є відмінні карти, за якими цікаво шукати відмінності в книжковій культурі різних країн. Ось карта кількості нових видань на мільйон жителів:

І з неї зрозуміло, що маленькі країни типу Ісландії та Естонії більш книжкові, ніж монстри типу Великобританії та Німеччини. А на карті кількості книгарень на 100 тисяч жителів я з подивом виявив, що найбільше книжкових, як не дивно, в Греції — більше 10 магазинів на 100 тисяч жителів:

Всього в країнах Євросоюзу в 2014 році було 27800 книжкових магазинів, тобто в середньому більше 55 магазинів на мільйон осіб. У Росії — в середньому 15. Чому Росія не Європа?

Пірати

Може бути, тому в Росії так багато людей і шукають книги в мережі, раз так мало місць, де можна їх купити? Втім, «багато людей» — це скільки? Іноді можна почути, що піратів в Росії мало не 90%. Дуже страшно. Дуже багато. Але незрозуміло: 90% від чого? У чому вважали? В штуках? У рублях? У користувачів? Американські компанії Nielsen, яка збирає дані про продажі, і Digimarc, пропонує видавництвам послуги з пошуку піратських копій, опублікували результати дослідження книжкового піратства в США. Картина вийшла дещо несподівана. Як ви уявляєте собі пірата? Школяр або студент, бідний любитель халяви і фантастики? Такі, звичайно, теж є. Але 72% американських «піратів» — з вищою освітою, 47% — у віці 30-44 років, а 2/3 — з доходом більше 60 тисяч доларів в рік. Художня література — на першому місці кращих категорій (58%). Але на другому — професійна (47%), на третьому — наукові монографії (36%), на четвертому — нон-фікшн (34%). Серед усіх каналів нелегального розповсюдження книг приблизно половина трафіку припадає на ті, які неможливо перекрити, — це поширення від людини до людини (поштою, через популярні месенджери, на флешці, через закриті приватні онлайн-сховища). Це, до речі, ще й швидше, ніж ритися в мережі.

Американський пірат виходить якимось неправильним, освіченою, заможною і нужденним в книгах не стільки для розваги, скільки для наукової роботи або самоосвіти. Гірше того — з викачаних кожним піратом 14,5 книг в рік приблизно третина він ще й купує. Загальний збиток (тобто недоотриманий дохід), який нелегальне поширення завдає американської книжкової індустрії, дослідники постаралися оцінити максимально акуратно, без звичайних для борців за авторські права перегинів. Вийшло 315 млн доларів. Жах. Але це, по суті, 7% американської роздробу. Тобто не жах-жах. Гроші ці, безумовно, видавцям не завадили б. Але уявляю собі аналогічне дослідження в Росії. Думаю, ознайомившись з його результатами, в Держдумі негайно запропонували б законопроект про заборону пересилання охоронюваних авторським правом творів по електронній пошті. І взяли б. Може, й добре, що ми нічого не знаємо про наших піратів?