Прийняти сентиментальність
Для того щоб книга назавжди залишилася в памяті і стала частиною життєвого досвіду, необовязково братися за щось класичне, свіже або популярний — цікаві і по-справжньому важливі речі досить часто залишаються в тіні.
Це зухвалість, але це в крові
Людини, не застало кінець 1980-х, — і, може бути, навіть більшою мірою людини, яка це час застав, а значить, памятає статті про неформалів у «Вогнику» і «Юності», програму «12 поверх», фільм «Легко чи бути молодим?» і фразу «Дайте слово сходах» — так от, такої людини в книзі Юрія Щекочихіна насамперед здивує мову.
Нові російські романи: лютий
«Гіркий» відкриває нову рубрику: тепер двічі на місяць буде виходити огляд новинок сучасної російської літератури. У першому випуску — три романи за лютий: (без)альтернативна історія СРСР, в хорошому сенсі ностальгічний роман про радянське дитинство і індуїзм для чайників, хто вдає романом про сучасної Росії.
Несолодке дитинство
У черговому випуску рубрики «Масова література, про яку насправді ніхто не знає» Анастасія Завозова, перекладачка романів Донни Тартт і Ханьї Янагихары, розповідає про роман британської письменниці Френсіс Хардінг «Дерево брехні».
Попелюшка і Путін
Про забутих книгах прийнято говорити в режимі жалю: мовляв, sic transit. Насправді, забуття іншої книги може розповісти про навколишній світ не менше, ніж її популярність.
Ісландські баги
Між літературою масової і тієї, яку зазвичай відносять до «гідної белетристиці», є свого роду невидима межа — чимало досвідчених читачів знати нічого не знають про книги, що виходять по-справжньому великими тиражами.
Мусульманський ренесанс
Стівен Фредерік Старр. Втрачене Просвіта. Золотий вік Центральної Азії від арабського завоювання до часів Тамерлана. М.: Альпіна Паблішер, 2017. Свою книгу Стівен Старр, викладач Школи передових міжнародних досліджень при Університеті Джонса Хопкінса і президент Інституту з досліджень Центральної Азії та Кавказу, починає з любопытнейшего визнання.
Дитячий лікар сказав «ніштяк»
Анна Козлова. F20. «Дружба народів», N10, 2016. F20 — код діагнозу «шизофренія». Порушення розумових процесів, розлад сприйняття і емоційних реакцій, галюцинації та марення, соціальна дисфункція — хвороба, яку не лікують.
Все переплетено
Дмитро Ліпскеров. Про нього і про метеликів. М.: АСТ, Редакція Олени Шубіної, 2016. У Дмитра Ліпскерова вийшов перший роман за три роки, і для Ліпскерова це великий термін.
Славного града житель
Олександра Петрова. Апендикс. М.: Нове літературне огляд, 2016. Олександра Петрова — літературознавець, який в числі іншого творчістю і долею загадкового російського письменника Леоніда Івановича Добичіна, без сліду зник у Ленінграді в 1936 році.
Чомучка для Цукерберга
Юваль Ної Харарі. Sapiens. Коротка історія людства. М.: Синдбад, 2016 Антропологія — наука майбутнього. Вона зявилася в надрах британської військової розвідки, пережила неймовірний підйом в середині XX століття і до теперішнього моменту розлилася, як дельта Амазонки, на десятки дисциплін, причому на різних континентах науки під одним і тим же назвою найчастіше займаються абсолютно різними проблемами.
Бібліотека «Вогник»
Володимир Сорокін. Манарага. М.: Corpus, 2017. Після «Дня опричника» та «Теллурии» новий роман Сорокіна мимоволі відкриваєш з тим же почуттям, що статтю політолога Соловя або анонімний телеграм-канал про кремлівські таємниці.
Нічні тварини в темному лісі
Остін Райт. Під покровом ночі. Переклад Дмитра Харитонова. М.: Corpus, 2016 З назвою книги все не слава богу. В оригіналі роман називається Tony and Susan — не саме помітне назва, прямо скажемо, але під ним, як Тоні і Сьюзен, він вийшов у видавництві Corpus у 2012 році.
Імперський надзвуковий робот-винищувач
Про забутих книгах прийнято говорити в режимі жалю: мовляв, sic transit. Насправді, забуття іншої книги може розповісти про навколишній світ не менше, ніж її популярність.
Режисер від Бога
Брессон про Брессоне. Rosebud Publishing, М.: 2017. Робер Брессон. Нотатки про кінематограф. Rosebud Publishing, М.: 2017. Імя Робера Брессона мало що говорить молодим любителям авторського кінематографа.
Графічна інтифада
Джо Сакко. Палестина. М.: Бумкнига, 2016. «Палестина» — плід двох кваліфікацій Сакко. Закінчив журналістський факультет, він влаштувався у вісімдесятих у видання Національної асоціації нотаріусів США, але знайшов журналістику «надзвичайно нудною» професією і цілком віддався своєму хобі — коміксів.
Walkman міцнішає
«Гіркий» продовжує серію матеріалів про мотиваційної та бізнес-літератури. Слідом за статтею про античних творах, здатних мотивувати вас до кращого життя, ми публікуємо відгук на «Sony.
Полковник Брежнєв приїхав на фронт
Про забутих книгах прийнято говорити в режимі жалю: мовляв, sic transit. Насправді, забуття іншої книги може розповісти про навколишній світ не менше, ніж її популярність.
Один за всіх
«Все не так, хлопці...». Володимир Висоцький у спогадах друзів і колег. М.: АСТ, 2017. В кінці 80-х книги такого роду виходили по дюжині на рік, прийдешній ювілей у січні 2018-го гарантує нові публікації, але на початку нинішнього року збірник спогадів про Висоцького виглядає беззаконної кометою, його поява не повязана ні з інформаційними приводами, ні з особливим читацьким інтересом.
Неодеревенский нуар на мільйон
Олександр Григоренко. Втратив сліпий дуду. М.: ArsisBooks, 2016. Олександр Григоренко винайшов новий північний епос. Його «тайгову» дилогію, «Мэбэт (історія людини тайги)» і «Ильгет.
