Рецензії

Багато люблять повертатися до давно прочитаним книгам, щоб освіжити враження, краще зрозуміти твір або згадати себе пять, десять і так далі років тому.

Для того щоб книга назавжди залишилася в памяті і стала частиною життєвого досвіду, необовязково братися за щось класичне, свіже або популярний — цікаві і по-справжньому важливі речі досить часто залишаються в тіні.

Юрій Коваль. Три повісті про Васю Куролесове. З коментарями Олега Лекманова, Романа Лейбова, Іллі Бернштейна. М.: Видавничий проект «А і Б», 2016. Випускаючи дитячу книгу з докладним історико-культурним коментарем, видавець або відразу виводить її за межі дитячого читання, або за замовчуванням ділить на дві відокремлені частини: власне текст, який будуть читати діти, і коментар до нього, який дістанеться батькам.

Олександр Гаррос. Неперекладна гра слів. М.: АСТ, Редакція Олени Шубіної, 2016 Важкий, в пятсот з гаком сторінок, тому названий по нарису, в якому журналіст і письменник Олександр Гаррос намагається розібратися, чому росіяни більше не пишуть світових бестселерів.

Двічі на місяць «Гіркий» публікує огляд новинок сучасної зарубіжної прози. У свіжому випуску — три романи за другу половину березня: переклад старої книги Енн Тайлер, новий Грем Свіфт з новелою про користь уяви і дебютний роман Ендрю Майкла Харві в жанрі дуже страшної казки для дорослих.

Д. Д. Шостакович: pro et contra, антологія. СПб.: Видавництво РХГА, 2016. Товстезний, 800-сторінковий цегла статей і документів, повязаних з Шостаковичем, вийшов незабаром після «Шуму часу» і його цілком можна розглядати як companion до барнсовской біографії композитора.

2 листопада оголосили лауреатів літературної премії «Ясна Поляна». У номінації «Іноземна література» переміг роман Орхана Памука «Мої дивні думки» — на даний момент, напевно, одна з найзначніших книг нобелівського лауреата з Туреччини.

Між літературою масової і тієї, яку зазвичай відносять до «гідної белетристиці», є свого роду невидима межа — чимало досвідчених читачів знати нічого не знають про книги, що виходять по-справжньому великими тиражами.

Ентоні Блант. Теорії мистецтва в Італії: 1450-1600. М.: Кучково поле, 2016 Олександр. Потворний Ренесанс: Секс, жорстокість, розпусту в століття краси.

Стівен Уітт. Як музика стала вільною. М.: Біле яблуко, 2016. Ми довіряємо найпотаємніші спогади зовнішніх джерел: пишемо щоденники, фотографуємо, створюємо колажі, знімаємо відео, записуємо розмови.

Про забутих книгах прийнято говорити в режимі жалю: мовляв, sic transit. Насправді, забуття іншої книги може розповісти про навколишній світ не менше, ніж її популярність.

На початку січня у видавництві «АСТ» були опубліковані пєса і повість Айн Ренд «Ідеал», написані нею в 1934 році і раніше російською не виходили (переклад з англійської Юрія Соколова і Тетяни Ребиндер).

У видавництві «Kolonna publications» виходить книга «Мій бестіарій» (переклад Тетяни Джерельної) французького прозаїка і мислителя Марселя Жуандо (1888-1979).

Вел Макдермид. Анатомія злочину. Що можуть розповісти комахи, відбитки пальців і ДНК. М.: Альпіна нон-фікшн, 2016. Британська письменниця, автор популярних детективів Вел Макдермид, вирішила підсумувати свій багаторічний досвід спілкування з судмедекспертами по обидві сторони Атлантики і написала дуже цікавий та інформативний нон-фікшн.

В цьому році в короткий список премії «Національний бестселер» потрапив Михайло Однобибл з рукописом роману «Чергу» і ледь (справа вирішив один голос) не став переможцем, поступившись Леоніду Юзефовичу.

Семен Ан-ський. Народ і книга. Досвід характеристики народного читача / Передмова К. Н. Морозова, А. Ю. Морозової. М.: Common Place, 2017. Семен Ан-ський (справжнє імя — Шломе-Зейнвел Раппопорт, 1863 — 1920) добре відомий історикам єврейського театру, етнографам та фольклористам.

В. Р. Зебальд. Кільця Сатурна. Англійське паломництво. М.: Нове видавництво, 2016. Переклад Елли Венгеровой. I «Нове видавництво» відзначає важливу в історії сучасної європейської літератури дату публікацією нового (для російського читача) романа Вінфріда Георга Зебальда «Кільця Сатурна».

Для того щоб книга назавжди залишилася в памяті і стала частиною життєвого досвіду, необовязково братися за щось класичне, свіже або популярний — цікаві і по-справжньому важливі речі досить часто залишаються в тіні.

В кінці січня польський Інститут національної памяті (ІНП) опублікував базу даних з інформацією про надзирателях Освенціма — у відкритий доступ потрапили приблизно 8500 особистих справ охоронців табору смерті.