Жіночі романи як школа життя
На честь виходу останнього епізоду «Великий маленької брехні», одного з головних серіалів сезону, Анастасія Завозова розповідає про першоджерелі — романі-бестселері американки Ліани Моріарті — і про те, чому такі книги можуть нас навчити.
Глянець на крові
Між літературою масової і тієї, яку зазвичай відносять до «гідної белетристиці», є свого роду невидима межа — чимало досвідчених читачів знати нічого не знають про книги, що виходять по-справжньому великими тиражами.
Завантажуючи комунізм
Стівен Уітт. Як музика стала вільною. М.: Біле яблуко, 2016. Ми довіряємо найпотаємніші спогади зовнішніх джерел: пишемо щоденники, фотографуємо, створюємо колажі, знімаємо відео, записуємо розмови.
Торжество мінімалізму
Москва: архітектура радянського модернізму. 1955-1991. Довідник-путівник. М.: Гараж, 2016. Вигляд історичного міста постійно змінюється. Італійський архітектор і теоретик XX століття Альдо Россі писав, що «збереження середовища віддає свого роду міським натуралізмом».
Один за всіх
«Все не так, хлопці...». Володимир Висоцький у спогадах друзів і колег. М.: АСТ, 2017. В кінці 80-х книги такого роду виходили по дюжині на рік, прийдешній ювілей у січні 2018-го гарантує нові публікації, але на початку нинішнього року збірник спогадів про Висоцького виглядає беззаконної кометою, його поява не повязана ні з інформаційними приводами, ні з особливим читацьким інтересом.
Географ долину придумав
На прохання «Горького» Кирило Мартинов згадує радянську пригодницьку повість, якою зачитувався в дитинстві: підлітки в роки Великої Вітчизняної війни відправляються на пошуки золота для Червоної Армії і в ході небезпечного пригоди зустрічають зачаїлися в печерах троцькістів, німецьких розвідників і шпигунів-капіталістів.
Чомучка для Цукерберга
Юваль Ної Харарі. Sapiens. Коротка історія людства. М.: Синдбад, 2016 Антропологія — наука майбутнього. Вона зявилася в надрах британської військової розвідки, пережила неймовірний підйом в середині XX століття і до теперішнього моменту розлилася, як дельта Амазонки, на десятки дисциплін, причому на різних континентах науки під одним і тим же назвою найчастіше займаються абсолютно різними проблемами.
Полковник Брежнєв приїхав на фронт
Про забутих книгах прийнято говорити в режимі жалю: мовляв, sic transit. Насправді, забуття іншої книги може розповісти про навколишній світ не менше, ніж її популярність.
Ейзенхауер теж людина підневільна
Для того щоб книга назавжди залишилася в памяті і стала частиною життєвого досвіду, необовязково братися за щось класичне, свіже або популярний — цікаві і по-справжньому важливі речі досить часто залишаються в тіні.
Нові російські романи: лютий
«Гіркий» відкриває нову рубрику: тепер двічі на місяць буде виходити огляд новинок сучасної російської літератури. У першому випуску — три романи за лютий: (без)альтернативна історія СРСР, в хорошому сенсі ностальгічний роман про радянське дитинство і індуїзм для чайників, хто вдає романом про сучасної Росії.
Я літаю зовні всіх вимірювань
Олександр Гаррос. Неперекладна гра слів. М.: АСТ, Редакція Олени Шубіної, 2016 Важкий, в пятсот з гаком сторінок, тому названий по нарису, в якому журналіст і письменник Олександр Гаррос намагається розібратися, чому росіяни більше не пишуть світових бестселерів.
Обліковець і черговики
В цьому році в короткий список премії «Національний бестселер» потрапив Михайло Однобибл з рукописом роману «Чергу» і ледь (справа вирішив один голос) не став переможцем, поступившись Леоніду Юзефовичу.
Потворний Ренесанс
Ентоні Блант. Теорії мистецтва в Італії: 1450-1600. М.: Кучково поле, 2016 Олександр. Потворний Ренесанс: Секс, жорстокість, розпусту в століття краси.
Графічна інтифада
Джо Сакко. Палестина. М.: Бумкнига, 2016. «Палестина» — плід двох кваліфікацій Сакко. Закінчив журналістський факультет, він влаштувався у вісімдесятих у видання Національної асоціації нотаріусів США, але знайшов журналістику «надзвичайно нудною» професією і цілком віддався своєму хобі — коміксів.
Ходяча память Стамбула
2 листопада оголосили лауреатів літературної премії «Ясна Поляна». У номінації «Іноземна література» переміг роман Орхана Памука «Мої дивні думки» — на даний момент, напевно, одна з найзначніших книг нобелівського лауреата з Туреччини.
Несолодке дитинство
У черговому випуску рубрики «Масова література, про яку насправді ніхто не знає» Анастасія Завозова, перекладачка романів Донни Тартт і Ханьї Янагихары, розповідає про роман британської письменниці Френсіс Хардінг «Дерево брехні».
«Я люблю Бога майже так само, як мій кіт любить мене»
У видавництві «Kolonna publications» виходить книга «Мій бестіарій» (переклад Тетяни Джерельної) французького прозаїка і мислителя Марселя Жуандо (1888-1979).
Режисер від Бога
Брессон про Брессоне. Rosebud Publishing, М.: 2017. Робер Брессон. Нотатки про кінематограф. Rosebud Publishing, М.: 2017. Імя Робера Брессона мало що говорить молодим любителям авторського кінематографа.
«Краса — це жах»
У черговому випуску рубрики «Масова література, про яку насправді ніхто не знає» Анастасія Завозова, перекладачка романів Донни Тартт, розповідає про трехчастном романі Льва Гроссмана, схожому на «Гаррі Поттера» і «Хроніки Нарнії» і в той же час цілком самостійне.
Якби на Марсі були міста
Рей Бредбері. Ми — теслі незримого собору. М.: Ексмо, 2016. Вийшов збірник невідомих оповідань Рея Бредбері «Ми — теслі незримого собору» у перекладі великого Арама Оганяна: знайомство з класиком навряд чи варто починати з цієї книги, але вона точно порадує тих, хто давно цікавиться творчістю Бредбері.
