“МАРУСЯ” продовжує підводити підсумки року, і після серії інтерв’ю з командою літклубу діяльність нашої спільноти аналізує фундатор і координатор літературного клубу “МАРУСЯ” Дмитро Стретович.

Чи багато, на твою думку, вдалося зробити «МАРУСІ» за рік? Що тобі найбільше запам’яталося?

- Вдалося зробити трохи менше, ніж дозволяє наш рівень і досвід. Не можна стрибнути вище своєї голови. Ясна річ, планка «МАРУСІ» росте. Цього року вона доросла до гарної літшколи (з виданим альманахом), кількох класних міні-проектів, літконкурсу і 42 окремих акцій (цифра достовірна). Поки що це те, що ми змогли. А вже зараз відчувається, що виросли з цих «штанів», і шукаємо свій наступний розмір.

Запам’яталася кожна подія, навіть ті, в яких не брав безпосередню участь. Бо я слідкую за усіма сторонами життя літклубу – публічними і внутрішніми – і це мені в кайф, тому все і запам’ятовується.

Як вплинула діяльність у літклубі на твоє життя?

- Вплинула безпосередньо, суттєво. Якщо відповідатиму детально, то це займе вечір, аби пояснити.

Тріумф і провал року “МАРУСІ”?

- Провали року – це всі ті ідеї подій та проектів, які не втілили в життя. За жоден із наших вчинків, зроблених проектів мені не соромно.

Щодо тріумфів, то вони були, як правило, за столом, під час фуршетів і п’янок. «Якщо ви розумієте, що я маю на увазі».

Яке місце зайняв літклуб в українському літпроцесі?

- Наразі ми десь у шлунку літпроцесу. І він (літпроцес) зараз переварює «МАРУСЮ», думає, що з нами робити: перетравити і викинути відомим шляхом чи засвоїти як корисну речовину. Ми вже не зовні, але у середину ще не потрапили.  Подальший результат залежить від нашої волі до результатів і віри. Саме воля і віра – це ті стовпи, на яких тримається літклуб.

Інше питання – яке місце хотілося б зайняти. Все більше схиляюсь до теорії, що «МАРУСЯ» – це такий собі санітар літпроцесу. Тобто ми визначаємо, з чим в українській літературі проблеми, чого не вистачає, і намагаємось ці прогалини заповнювати.

Чи фігуруватиме ім’я  літклубу “МАРУСЯ” в майбутніх підручниках з української літератури?

- Думаю, за кілька років ми вже зможемо лобіювати видання «правильного» підручника з літератури. У нас досить дружні відносини із середовищем молодих науковців. Пацани із задоволенням напишуть про нас кілька слів у підручник. Нехай поки підростуть, захистять свої кандидатські і докторські, а ми в цей час станем на ноги.

Які олімпи має підкорити «МАРУСЯ» в наступному році?

- Є пріоритети: вийти на міжнародний рівень; налагодити стабільний фандрайзинг; запустити декілька потужних і масштабних проектів. Якщо говорити про них зараз, коли вони на стадії планування, то це спровокує або іронію, або заздрість. Відтак, краще дочекайтесь офіційних релізів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ підсумки року: Тараса ШакоДар’ї Денисевич, Ольги Гончар, Оксамитки Блажевської та Світлани Лобанової.