Літклуб “МАРУСЯ” продовжує підводити підсумки року, аналізує власну діяльність, результати і ділиться планами.

Найцікавіші моменти згадує координатор з оргпитань Оксамитка Блажевська.

Чи багато, на твою думку, вдалося зробити «МАРУСІ» за рік? Що тобі найбільше запам’яталося?

- Не багато і не мало. Найголовніше – це те, що ми почали робити всі заходи і проекти якомога якісніше, на вищому рівні і з більшою медійною розкруткою. Ми зробили саме стільки, щоб нас знали, нас обговорювали, ходили на наші заходи, бодай якось реагували на наші оригінальні проекти. Яка б не була критика, вона завжди на користь.

Найбільше запам’яталась, звичайно ж, літшкола в Карпатах та численні літвояжі, які вдалось здійснити цьогоріч (Вінниця, Запоріжжя, Ужгород, Тернопіль, Чернівці, Львів). Приємно, що нас у різних містах зустрічають з радістю, знають про існування «МАРУСІ», приєднуються до нашої команди.

Як вплинула діяльність у літклубі на твоє життя?

- Я не можу жити без літератури. Тому діяльність літклубу для мене грає важливу роль. Адже те, що ми робимо спільними силами, просто так не проходить повз увагу оточуючих. Ми створюємо літсередовище, бодай навіть якусь там маленьку частинку великого українського літсередовища, залучаємо до нього талановиту молодь, яка здебільшого не знає, яким чином себе реалізувати в літературі. В літклубі «МАРУСЯ» можна не тільки проявити себе творчо, але й навчитися багато чому, передусім літературному менеджменту. Для мене досвід організовування літзаходів просто неоціненний. Завдяки цьому мене добре знають у літературному просторі і – зізнаюсь – я навіть роботу собі знайшла саме завдяки цьому.

Тріумф і провал року “МАРУСІ”?

- Головне – це те, що ми змінюємо літературне середовище, приносимо туди щось нове і, безумовно, впливаємо на літературний процес. Головне – що ми щось робимо, бодай намагаємось щось робити, в той час як більшість літклубів та спілок хоча й існують, але майже нічого про їх діяльність ми не знаємо. А те, що робить «МАРУСЯ», копіпастять сотні сайтів, бо це те, що варте уваги. Це і літшкола, і літконкурс «Проза міста», і літературний спіддейтінг, і книга за 24 години. Звичайно, що помилки є, але ми на них вчимося.

Яке місце зайняв літклуб в українському літпроцесі?

- Ми найбільш обговорюваний літклуб – то це факт. Досить тільки згадати обговорення нашого символу, дизайнером якого став стронґовський. Слід додати, що у нас тепер сильна медійна підтримка, ми є партнерами багатьох фестивалів, в т.ч. Форум видавців, Meridian Chernowitz та ін. Ми навчаємо на літшколах.

Чи фігуруватиме ім’я  літклубу “МАРУСЯ” в майбутніх підручниках з української літератури?

- Звичайно, що буде. Щось робити і потім, щоб про тебе не написали – це ж неприпустимо. Уявляю, як колись по пунктах буде писатись, які дії слід вчиняти, щоб організувати літшколу, будь-який літературний захід, за якими ознаками впізнати спражнього письменника і т.д. Я взагалі жартую, але все може бути :)

Які олімпи має підкорити «МАРУСЯ» в наступному році?

- Ще багато ідей не реалізовані, тож є над чим працювати і що підкорювати. Можна, в принципі, вже й виходити на міжнародний рівень. Простору просто немає меж.

Що саме будемо робити наступного року? Створюватимемо яскраві події і проекти, бо рік Дракона має бути яскравим і неповторним :)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ підсумки року від прес-секретаря літклубу Тараса Шако, фандрайзера “МАРУСІ” Дар’ї Денисевич та секретаря Ольги Гончар.