Місяць назад молода поетеса і студентка філфаку – Олена Руда – відкрила у Харкові філію літклубу «МАРУСЯ». Олена зізнається, що ні хвилинки не сумнівалась у потрібності літ клубу в Харкові, бо бачить у ньому такого собі очільника молодої літератури.

Ми вирішили познайомити читачів нашого сайту з новим координатором “МАРУСІ”.

Олена є студенткою ІІІ курсу філологічого факультету (спеціальність – українська мова та література) Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Також вона учасниця низки угрупувань:  літературної студії «Назустріч», що діє на базі Центру дитячої та юнацької творчості № 6 м. Харкова, учасниця мистецького об’єднання «ЖУК», що діє в межах «Театру на Жуках» (смт. Жуковського Харківської обл.), слухач літературної студії імені П. Тичини при Харківській СП, слухач Лінгвоцентру при ХНУ ім. В. Н. Каразіна (іспанська мова), учасниця Клубу іспанської розмовної в книгарні «Є» у Харкові.

- А ще я досліджую верлібристику Василя Стуса, захоплююся психоаналізом, суїцидологією. У майбутньому планую працювати з дітьми з девіантною поведінкою, з фізично обмеженими дітьми, хочу реалізувати себе як літератор і як іспансько-український та україно-іспанський перекладач.

– Як ти опинилась у літературному житті?

- Писала з дитинства, серйозно – зі старшої школи. Першим літературним кроком була студія «Назустріч». Другим – у 2008 році вийшла збірка поезій і міні-прози «Тут була я». Найвагомішим був третій крок. Перемігши у 2009 році на «Молодому вині», я потрапила на Ірпінський семінар творчої молоді. Там уявлення про літературу, літпроцес змінилося докорінно. Тоді я зрозуміла, як багато людей пише, як важливо мати власний голос. Далі – найцікавіше: знайомство з текстами сучасних авторів, з молодими поетами та прозаїками. Одним із вагомих кроків була участь у Першій літній літературній школі, яку організовував клуб «МАРУСЯ». Тепер очолюватиму харківську філію.

– Ти  є учасницею багатьох літспільнот. Чому вирішила приєднатися до ще однієї, більше того – створити у Харкові літклуб «МАРУСЯ»?

- Коли запропонували очолити «МАРУСЮ» в Харкові, погодилася без вагань. По-перше, мала багато гарних вражень від літшколи. По-друге, цей літклуб зараз найдієвіший, він намагається створити такий собі «знак якості» української літератури, спрямовувати її, врешті, європеїзувати.

– І з чого літклуб почне свою діяльність у першій столиці України?

- Харківська «МАРУСЯ» планує взяти на себе роль поводиря, пафосно кажучи. Теорія та практика не просто органічно поєднуватимуться, а й будуть визначати певні тенденції літпроцесу. Так, першим заходом буде обговорення, майстер-клас, читання «НЕОбароККо». Плануємо запросити авторів, які позиціонують себе як метафізики, обговорюватимемо разом із ними проблеми стилю у сучукрліті. Порівнюватимуться барокові та сучасні автори, проблеми ХІІ і ХХІ століть, спільні точки. Це буде десь всередині грудня. А до Різдва, коли народився поет Василь Стус, плануємо говорити про традиції стусового верлібра в сучліті, читати власні верлібри, шукати паралелі, шліфувати…

– Як із фокусу молодого літератора ти бачиш український літпроцес? І чи бачиш шляхи і кроки, якими можна щось змінювати?

- В Україні зараз проблема в тому, що дуже багато освічених і псевдоосвічених людей. Відбувається плутанина між володінням правописом і вмінням писати. Літературу потрібно спрямовувати, відшліфовувати. Колись цим займалися «товсті» журнали. Зараз вони пасуть задніх. Поступово їх місію перейняли літфести, своєрідні мистецькі трибуни. Але це – усне слово. З писемним – складніше. Над ним потрібно працювати… Власне, про це говоритимемо на «НЕОбароККо». Ще одна проблема сучкрліту – брак читачів. Тут ще складніше і глобальніше. Можливо, щось зміниться, коли в сучукрліті буде менше «якання», авторської глухоти, над-надметафоричності і навпаки – над-надпростоти, тобто, коли знайдеться золота середина.

– Яких авторів у сучукрліт читаєш, і які подобаються?

- Читаю більше сучасну поезію, ніж прозу. Серед улюблених книжок сучукрліту – «непрОсті» Тараса Прохаська, «Все поруч» Івана Малковича, «Розмови з Богом» Богдани Матіяш.

– Чого б ти хотіла досягти в літературі найбільше? : )

- Нобелівської премії! : )

Під час інтерв’ю використані сервіси Gmail