“МАРУСЯ” продовжує аналізувати свою діяльність цього року, шукає проблеми та здобутки, згадує найцікавіші події в 2011 році.

Підводить підсумки року секретар літклубу “МАРУСЯ” Ольга Гончар.

Чи багато, на твою думку, вдалося зробити «МАРУСІ» за рік? Що тобі найбільше запам’яталося?

- Що зробили, то зробили, не багато, не мало, а достатньо. Геніальності немає меж, тому наступного року будем більше актівнічать. З того, що запам’яталося найбільше: відкриття «Марусі» в Запоріжжі, проект «Книга за 24 години», друга літшкола та літературний конкурс «Проза Міста».

Як вплинула діяльність у літклубі на твоє життя?

- Особисто я стала більш серйозно відноситися до того, що ми робимо, бо відчуваю фітбек аудиторії та потребу в нас української культури в цілому, пафосно кажучи.

У майбутньому бачу себе культурним менеджером у всіх сенсах цього слова, і хочу розвивати себе разом із «Марусею», тому зараз вона на одному із пріоритетних місць у моєму житті. Також банда літклубу – це мікс різних креативних, неповторних особистостей, у яких є чому повчитися; працювати з талановитими, ідейними людьми дуже кльово та продуктивно у інтелектуальному й всіх інших планах. А найголовніше, що коли кожен із нас доходить до якогось горизонту, з’являється інший, і хочеться йти далі і далі…

Тріумф і провал року “МАРУСІ”?

- Мені здається, що найбезпрецендентішим проектом можна вважати літературний конкурс «Проза Міста» – конкурс із немалим призовим фондом (6 тисяч грн.) та не менш вагомим ідейним забарвленням. Саме такі проекти є своєрідним викликом суспільству в цілому, і якнайкраще популяризують літературу. Адже кожен може відчути себе письменником та дізнатися більше про своє рідне місто і людей в ньому. Такі конкурси сприяють єднанню, читанню, думанню, неспокою та культурному життю. Я думаю, що в майбутньому, ми докладемо усіх зусиль, щоб у кожному поважаючому себе місті писали свою «прозу». Провал року – відсутність письменників на літературному “спід детінгу” у Львові на Форумі.

Яке місце зайняв літклуб в українському літпроцесі?

- Про якесь особливе місце чи становище ще рано говорити, бо ми зробили достатньо, щоб про нас знали, але мало, щоб нас ненавиділи та критикували. Але я думаю, що в нас є перспектива стати рулем українського літпроцесу. Також приємно, що випускники літшколи актівнічають та на слуху, і на слуху не за гарні очі, а за гарні тексти, отже, те, що ми робимо – не проходить дарма.

Чи фігуруватиме ім’я  літклубу “МАРУСЯ” в майбутніх підручниках з української літератури?

- Так. І студенти будуть проклинати нас, коли в ніч перед екзаменом писатимуть шпори.

Які олімпи має підкорити «МАРУСЯ» в наступному році?

-  Нарешті стабільно почати брати гранти на проекти, активізувати філії у містах, відкрити нові імена в літературі, розширити аудиторію, реалізувати нові цікаві проекти та реформувати старі. Усе в наших руках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ підсумки року від прес-секретаря літклубу “МАРУСЯ” Тараса Шако та фандрайзера “МАРУСІ” Дар’ї Денисевич.