Аналіз річної роботи літературного клубу від дизайнера, режисера “МАРУСІ”, а також просто креативної дівчини – Світлани Лобанової.

Чи багато, на твою думку, вдалося зробити «МАРУСІ» за рік? Що тобі найбільше запам’яталося?

- Важити кількість проробленої літклубом роботи – навіщо? (усміхається) Протягом року команда «МАРУСЯ» старанно працювала, впроваджувала у культурне життя нові проекти, зростала як кількісно, так і якісно – це і є те, про що варто говорити! Ба! Навіть кричати! Просто, щоб кожен, навіть той, хто далекий від літературного процесу України знав, що молодь читає, молодь цікавиться, молодь створює і працює над зростанням власного особистісного «Я». Серед досягнень-2011 літклубу відзначу, безперечно, Літшколу, Форум видавців у Львові і літературний вечір «Поезія на зиму».

Літшколу вже детально змальовували мої друзі, я ж насправді волію згадати Форум видавців. Зі Львова найдужче закарбувався у пам’яті випадок: ми прийшли отримувати фестивальні Альманахи, представились на рецепшині – «Літературний клуб «МАРУСЯ»». У відповідь отримали щиру усмішку і доброзичливе: «А! «МАРУСЯ»! Тримайте, друзі! Дякуємо, що завітали!». Погодьтеся, гра вартує свічок!

Як вплинула діяльність у літклубі на твоє життя?

- Позитивно ж! Насправді, з появою у моєму житті літклубу – я додала до пазлу, з якого складаюся, ще один елемент. Членство у команді «МАРУСЯ» – це, ніби візитівка, на якій чорним по білому вказано, що ти людина освічена і мисляча. Та й до того ж, літклуби на сьогодні – практика, прирівняна до унікальної. А популярні – взагалі, щось, типу «unreal».

Тріумф і провал року “МАРУСІ”?

- Тріумф – участь у Форумі видавців, в якості повноправних учасників і, звичайно ж, для мене, – «Поезія на зиму».

Провал… (замислюється) Про невдачі вже також говорили. Але я не вважала б невеличкі прорахунки – справжніми серйозними «провалами». Справа в тому, що, якщо брати до уваги вже, той самий Альманах – це не провал. Це досягнення! Говорячи про його популярність, варто зважати на ефективність придбання книжок в цілому, навіть з відомішими прізвищами на палітурках. З цього ракурсу буде чітко видно, що наш Альманах – ще й молодець!

Яке місце зайняв літклуб в українському літпроцесі?

- Взяти участь у заходах, організованих літклубом «МАРУСЯ» погоджуються майстри сучасного українського літпроцесу! Хіба не можна це вважати, своєрідною позитивною рецензією на нашу діяльність?! А, навіть ті, хто ще не брав участі у заходах нашої літкоманди, принаймні чули про неї, і вже це є дуже cool!

Був у мене випадок. Фотографувала одну з дуже популярних українських письменниць під час автограф-сесії на Форумі видавців. Запитує: «Звідки папарацці?» Відповідаю, що з літературного клубу «МАРУСЯ», на що чую: «О, літературний клуб «МАРУСЯ»! Знаю-знаю. Натхнення вам!».

Якщо порівняти український літпростір з вищою школою, то літклуб «МАРУСЯ» – це група випускників-відмінників, які щосили намагаються відвідати всі лекції майстрів писемного слова, поспілкуватися з ними і перейняти досвід, спробувати створити щось своє, дебютне, але обов’язково вартісне, з чим несоромно завітати до своїх наставників.

Чи фігуруватиме ім’я  літклубу “МАРУСЯ” в майбутніх підручниках з української літератури?

-Мріється. Але, певно, що це станеться не раніше, аніж за 100 років. Принаймні, є надія, що за цей час ми встигли б реалізувати все заплановане! (усміхається)

Які олімпи має підкорити «МАРУСЯ» в наступному році?

- В таких питаннях я – реаліст. Не люблю нічого загадувати. Я просто бажаю нашій команді натхнення і сили на нові звершення – як невеличкі, так і ті, про які оточуючі могли б сказати: «Молодці! Це якісно і стильно!».

Літклубу «МАРУСЯ» важливо стати осередком творчості та ідейності! Адже, насправді, дуже багато творчих людей, яким навіть немає з ким порадитися або, нема кому розповісти про свої досягнення. Точніше, можливо вони і мають таких людей, от тільки не факт, що ті завжди їх правильно зрозуміють.

Наша літературна команда мусить акумулювати в собі цікавих особистостей і пишатися тим, що ми є один у одного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ підсумки року від прес-секретаря літклубу “МАРУСЯ” Тараса Шакофандрайзера “МАРУСІ” Дар’ї Денисевич, а також секретаря Ольги Гончар.